Великий тлумачний словник сучасної мови

постоячка

постоя́чка

-и, ж., заст.

Пристосування, з допомогою якого дитина вчилася ходити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. постоячка — Постоя́чка, -ки ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.  Словник української мови Грінченка