постояти
посто́яти
-ою, -оїш, док.
1》 Стояти якийсь час.
|| Не рухатися або не працювати якийсь час.
|| з ким, розм. Стоячи, поговорити з ким-небудь.
2》 Перестати діяти, рухатися; зупинитися на якийсь час (про машини, транспортні засоби тощо).
|| Бути, утримуватися в попередньому стані якийсь час.
3》 тільки наказ. сп. постій, постійте, розм., рідко. Уживається в знач.: почекай (почекайте), не поспішай (не поспішайте).
|| Виражає заперечення, незгоду з ким-, чим-небудь.
|| Уживається для вираження погрози; зажди, постривай.
4》 розм. Побути, пожити де-небудь якийсь час.
|| ким, біля чого. Працювати ким-небудь, виконувати якусь роботу (перев. стоячи) якийсь час.
5》 за кого – що, розм., заст. за ким – чим, перен., Оборонити від нападу, захистити від кривди, образи, наруги кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови