Словник синонімів української мови

постояти

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

ПОСТРИВА́Й (ПОСТРИВА́ЙТЕ) (ужив. як застереження, заперечення, погроза тощо), ПОЧЕКА́Й (ПОЧЕКА́ЙТЕ), ЗАЖДИ́ (ЗАЖДІ́ТЬ), ПОСТІ́Й (ПОСТІ́ЙТЕ) розм. рідше, ПОТРИВА́Й (ПОТРИВА́ЙТЕ) заст. (Горпина (соваючи кулак під самий ніс Оленці):) Постривай же ти, погана дівчино! Я тобі дома обірву оті патли на голові! (І. Нечуй-Левицький); — Почекай же, — додав він трохи згодом, — я покажу тобі та твоїм докторам, як мати справу з Замфіром Нероном! (М. Коцюбинський); — Нехай він хоч селом пройде, а я подивлюсь на його здалека! — Зажди, зажди, не можна! — одмагалася Чайчиха (Марко Вовчок); (Явдоха:) Галю! Постій, я тобі щось скажу (Панас Мирний); — Потривай, пане отамане, — одказав Кобза, пильно глянувши на Кривоноса, — тоді ми з тобою побратаємось і я пристану до тебе, як ти усіх нас приймеш до свого загону (О. Стороженко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. постояти — посто́яти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. постояти — -ою, -оїш, док. 1》 Стояти якийсь час. || Не рухатися або не працювати якийсь час. || з ким, розм. Стоячи, поговорити з ким-небудь. 2》 Перестати діяти, рухатися; зупинитися на якийсь час (про машини, транспортні засоби тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постояти — ПОСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. Стояти якийсь час. Вийшов [Санько] з хати. Трохи постояв біля порога, подумав... Куди б його піти?.. (Б. Грінченко); Він постояв трохи на місці, сподіваючись, що Марічка надійде зараз (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. постояти — ПОСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док. 1. Стояти якийсь час. Вийшов [Санько] з хати. Трохи постояв біля порога, подумав… Куди б його піти?.. (Гр., І, 1963, 360); Він постояв трохи на місці, сподіваючись, що Марічка надійде зараз (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  5. постояти — Постояти, -стою, -їш гл. 1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла. Чуб. V. 78.  Словник української мови Грінченка