пострах
ОПУ́ДАЛО (подоба людської постаті з накинутого на хрестовину старого одягу, яку ставлять на городах для відстрашування птахів), СТРАХОПУ́Д розм., ПО́СТРАХ розм., ДІД розм., ЧУПЕРА́ДЛО розм., ХИМЕ́РА заст., ОПУ́Д діал., ОПУ́ДА діал.; СОЛО́М'ЯНИК (із соломи). Весною Кендеричаник посіяв коноплі край села й поставив туди опудало на горобців (М. Томчаній); Дмухне вітерець, замають ганчірки, захилитає страхопуд руками (А. Кримський); Щоб горобців шкідливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом'яного Діда приладнав (Л. Глібов); — Майже насильно взяла (панна Мося) мене в свої руки і таки зробила з мене якесь чуперадло (Ірина Вільде); — Почав я фабрикувати.. скрипучі опуди для відгонення воробців (горобців) із пшениці, проса та конопель (І. Франко); Чужі жінки, як мавки, моя як опуда (прислів'я); А горобці кричать:.. — У панському саду стояли генерали — Та й тим на голову сідали, А це солом'яник.. Не боїмось (Л. Глібов).
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. На прославленого Іскру, що наганяв страх на німців цілої округи, ішли глянути з далеких сіл і хуторів (Григорій Тютюнник); Нас раптом проймає страх — людина тоне (Ю. Яновський); "Ну, такий (пес) як скочить на груди — одразу звалить, не вивернешся", — з острахом подумав Семен (Є. Гуцало); На вулиці було до моторошності порожньо, Немовби містечко вимерло до ноги (П. Панч); Це був незбитий, безсумнівний факт, що та сама мізерна, маленька особа без сліду боязні сиділа на барикаді під градом куль (І. Франко); В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м'ясо (М. Коцюбинський); Лесько ще два роки сіяв пострах серед панів і орендарів (В. Гжицький).
Словник синонімів української мови