Значення в інших словниках
-
пострах —
по́страх іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
пострах —
-у, ч., розм. 1》 Те саме, що страх. Сіяти пострах. 2》 кого, для кого. Про людину або предмет, що викликає страх у кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пострах —
ПО́СТРАХ, у, ч., розм. 1. Те саме, що страх¹. Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини (І. Франко); Пострах ударив йому в око чорною блискавкою, пронизав усе тіло, обезвладнив на коротку мить ту руку...
Словник української мови у 20 томах
-
пострах —
ОПУ́ДАЛО (подоба людської постаті з накинутого на хрестовину старого одягу, яку ставлять на городах для відстрашування птахів), СТРАХОПУ́Д розм., ПО́СТРАХ розм., ДІД розм., ЧУПЕРА́ДЛО розм., ХИМЕ́РА заст., ОПУ́Д діал., ОПУ́ДА діал.
Словник синонімів української мови
-
пострах —
ПО́СТРАХ, у, ч., розм. 1. Те саме, що страх. Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини (Фр., VI, 1951, 10); Пострах ударив йому в око чорною блискавкою, пронизав усе тіло, обезвладнив на коротку мить ту руку...
Словник української мови в 11 томах
-
пострах —
По́страх, -ху м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах 2. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Словник української мови Грінченка