постібати —
ПОСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Прошити наскрізь, поклавши між підкладкою й ве́рхом шар вати, ватину і т. ін. Постібати ковдру; // Після викроювання накласти стібки; прошити. Порізавши тканину, мати постібала краї.
Словник української мови у 20 томах