м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
потайник —
потайни́к іменник чоловічого роду підземний хід; схованка
Орфографічний словник української мови
потайник —
-а, ч. 1》 Підземний хід. 2》 Місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь; схованка, криївка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потайник —
ПОТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Підземний хід. – Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Т. Шевченко); – Але як же ти прийшла? – Потайником (О.
Словник української мови у 20 томах
потайник —
СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал.
Словник синонімів української мови
потайник —
ПОТАЙНИ́К, а́, ч. 1. Підземний хід. — Огню, діти! дьогтю, клоччя! Давайте гармати; В потайники пустіть огонь! (Шевч., І, 1963, 125); — Але як же ти прийшла? — Потайником (Довж.
Словник української мови в 11 томах