потреба
Потреба, -би
ж.
1) Надобность, потребность, необходимость, нужда. Викочує старий Грива той віз тепер на иншую потребу. К. (ЗОЮР. II. 202). Про його потребу я дав йому. Н. Вол. у. Вже яка потреба, — ні до кого не іду, — вона зарятує. Г. Барв. 187.
2) Дѣло, битва. Бодай тебе у первій потребі військовій перша куля спіткала. Дума.
Словник української мови Грінченка