потреба
потре́ба
-и, ж.
1》 Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність.
|| Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось.
|| перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином.
2》 перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити.
|| Умови, необхідні для когось, чогось. Задовольняти потреби.
3》 заст. Бій, битва.
Великий тлумачний словник сучасної української мови