потріпувати

Потріпувати, -пую, -єш

гл.

1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує.

2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Левиц. Пов. 170. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином. Лубен. у.

Значення в інших словниках

1. потріпувати — потрі́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потріпувати — див. ганьбити; лаяти  Словник синонімів Вусика
3. потріпувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. і неперех., що і чим.Стріпувати час від часу, злегка. 2》 перех., перен., розм., заст. Порочити, ганьбити, осуджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потріпувати — ПОТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що і чим. Стріпувати час від часу, злегка. Вона стоїть собі та коноплі потріпує (Сл. Б. Грінченка); Пес важко відсапував, звивався в'юном, зализуючи перебиту лапу, потріпував довгим рудим вухом...  Словник української мови у 20 томах
5. потріпувати — ПОТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. і неперех., що і чим. Стріпувати час від часу, злегка. Вона стоїть собі та коноплі потріпує (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах