потужавіти

Потужавіти, -вію, -єш

гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).

Значення в інших словниках

1. потужавіти — потужа́віти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потужавіти — -іє, рідко. Док. до тужавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потужавіти — ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти.  Словник української мови у 20 томах
4. потужавіти — Потужа́віти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. потужавіти — ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти.  Словник української мови в 11 томах