Словник української мови в 11 томах

потужавіти

ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потужавіти — потужа́віти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. потужавіти — -іє, рідко. Док. до тужавіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потужавіти — ПОТУЖА́ВІТИ, іє, рідко. Док. до тужа́віти.  Словник української мови у 20 томах
  4. потужавіти — Потужа́віти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. потужавіти — Потужавіти, -вію, -єш гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).  Словник української мови Грінченка