Значення в інших словниках
-
потупотіти —
потупоті́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
потупотіти —
[потупоут’ітие] -поучу, -потиш, -потиемо, -потиете; нак. -поти, -поут'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
потупотіти —
-очу, -отиш і потупотати, -очу, -очеш, док., розм. 1》 Піти, побігти з тупотінням. 2》 Тупотіти, тупотати якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потупотіти —
ПОТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОТУПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. 1. Піти, побігти з тупотінням. З жадібними очима ближче до веранди швидко потупотів дідовий [дідів] рід (С. Васильченко); – Держи! Лови його! Лови! – загукали надворі й потупотіли на город (Г. Епік). 2. Тупотіти, тупотати якийсь час.
Словник української мови у 20 томах
-
потупотіти —
ПОТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПОТУПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. 1. Піти, побігти з тупотінням. З жадібними очима ближче до веранди швидко потупотів дідовий [дідів] рід (Вас., Незібр. тв., 1941, 84); — Держи! Лови його! Лови!...
Словник української мови в 11 томах