похвала
Похвала, -ли
ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали. Г. Барв. 9.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха. К. МБ. XII. 280.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. ЕЗ. V. 208. На похвалу сорока яйцем похвалиться. Ном. № 425.
Словник української мови Грінченка