початковий —
див. передній
Словник синонімів Вусика
початковий —
[початковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
початковий —
Исходный — original — Ausgangs — той, з якого починається процес обробки, збагачення, або окрема операція (вихідне живлення, вихідна руда, вихідне вугілля, вихідний параметр тощо).
Гірничий енциклопедичний словник
початковий —
-а, -е. 1》 Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. || Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний. || Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий. || Який є базою творення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
початковий —
ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (О. Гончар); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний.
Словник української мови у 20 томах
початковий —
ПОЧАТКО́ВИЙ (від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу), ВИХІДНИ́Й, ВІДПРА́ВНИ́Й, ПЕРВИ́ННИЙ, ПЕ́РШИЙ, ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн., ПЕРВОЗДА́ННИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
початковий —
Початко́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
початковий —
ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь. На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (Гончар, Тронка, 1963, 262); // Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний.
Словник української мови в 11 томах