початковий
ПОЧАТКО́ВИЙ, а, е.
1. Який перебуває на початку чого-небудь, передує чомусь.
На початкових дільницях каналу вода вже наповнила русло (О. Гончар);
// Характерний для початку якої-небудь дії або якогось процесу; вихідний.
З дальніх покоїв линули несміливі початкові акорди на піаніно, що переходили на лагідну мелодію (Олесь Досвітній);
Початкову ідею подав старий із довгою сивою бородою (Ю. Яновський);
// Який приймається за вихідний пункт відрахунку; нульовий.
Меридіан, який проходить через Лондон, умовились вважати початковим меридіаном (нульовим) (з навч. літ.);
// Який є базою творення чого-небудь.
Дуже поширений засіб творення складних слів з двох або більше початкових основ (з наук. літ.).
2. Елементарний, поданий не в повному обсязі.
М. П. Дашкевич здобув початкову освіту вдома (з наук. літ.);
Навчання у братській школі, відповідно до Статуту, розподілялося на два етапи: початкове і середнє (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)