пошепотіти
Пошепоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.
Словник української мови ГрінченкаПошепоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл. = пошептати. Жінки щось пошепотіли проміж (себе). Драг. 170.
Словник української мови Грінченка