пошитися

Поши́тися, -ши́юся, -єшся

гл.

1) Сшить. Пошилася сорочка.

2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334.

3) — у кого, між кого. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідом за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в дурні. Остаться въ дурняхъ.

Значення в інших словниках

1. пошитися — поши́тися 1 дієслово доконаного виду ставати належним до якоїсь групи, прошарку розм., ірон. поши́тися 2 дієслово доконаного виду бути пошитим поши́тися 3 дієслово доконаного виду прошмигнути розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошитися — I див. пошиватися. II -иється, док. Бути пошитим. III -иється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути. || Непомітно піти, втекти. || Повитися (про дорогу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани... На роговім гудзику, збірка до збірки (Остап Вишня). ◇ (1) Поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. – стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. пошитися — поши́тися в ду́рні, несхв. Дати себе обманути; бути ошуканим. Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Нар. опов.); (Кукса:) Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать (М.  Фразеологічний словник української мови
5. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани… На роговім гудзику, збірка до збірки (Вишня, І, 1956, 79). ПОШИ́ТИСЯ³, и́ється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути.  Словник української мови в 11 томах