пошитися

ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися.

ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док.

Бути пошитим.

Одне слово, пошились штани... На роговім гудзику, збірка до збірки (Остап Вишня).

◇ (1) Поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. – стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін.

Пошився [чоловік] в собачу шкуру (прислів'я).

ПОШИ́ТИСЯ³, и́ється, док., розм.

Непомітно піти, пробігти, прошмигнути.

Паска була сливе порожня, і всередині зацвіла, ще й, неначе на сміх, з неї вискочила миша й пошилась в траву (І. Нечуй-Левицький);

// Повитися (про дорогу).

Дорога пошилась в гущавину (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. пошитися — поши́тися 1 дієслово доконаного виду ставати належним до якоїсь групи, прошарку розм., ірон. поши́тися 2 дієслово доконаного виду бути пошитим поши́тися 3 дієслово доконаного виду прошмигнути розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошитися — I див. пошиватися. II -иється, док. Бути пошитим. III -иється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути. || Непомітно піти, втекти. || Повитися (про дорогу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошитися — поши́тися в ду́рні, несхв. Дати себе обманути; бути ошуканим. Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Нар. опов.); (Кукса:) Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать (М.  Фразеологічний словник української мови
4. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани… На роговім гудзику, збірка до збірки (Вишня, І, 1956, 79). ПОШИ́ТИСЯ³, и́ється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути.  Словник української мови в 11 томах
5. пошитися — Поши́тися, -ши́юся, -єшся гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у кого, між кого. Превратиться въ кого. Ти...  Словник української мови Грінченка