пошитий
ПОШИ́ТИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до поши́ти¹ 1.
А се сап'янці-самоходи, Що в них ходив іще Адам; В стариннії пошиті годи (І. Котляревський);
Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита (Л. Глібов);
На Миколі Гуртовому добре сидів гарно пошитий темно-коричневий костюм (Д. Ткач);
// поши́то, безос. пред.
– А платтячко вам хто шив? Добре пошито (Панас Мирний).
ПОШИ́ТИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до поши́ти² 1.
Чагарник розлягся аж до самого села, котре звідси брилює [височить] тільки кількома стріхами, заново пошитими (М. Коцюбинський);
При цім слові [“дім”] .. мужик нагадає собі низьку хату, соломою пошиту (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)