пошитися

поши́тися

I див. пошиватися.

II -иється, док.

Бути пошитим.

III -иється, док., розм.

Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути.

|| Непомітно піти, втекти.

|| Повитися (про дорогу).

Значення в інших словниках

1. пошитися — поши́тися 1 дієслово доконаного виду ставати належним до якоїсь групи, прошарку розм., ірон. поши́тися 2 дієслово доконаного виду бути пошитим поши́тися 3 дієслово доконаного виду прошмигнути розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани... На роговім гудзику, збірка до збірки (Остап Вишня). ◇ (1) Поши́тися в соба́чу шку́ру, грубо. – стати злим, недоброзичливим, несправедливим і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. пошитися — поши́тися в ду́рні, несхв. Дати себе обманути; бути ошуканим. Аж тепер зрозуміли всі, що пошилися у дурні, але було вже пізно (Нар. опов.); (Кукса:) Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать (М.  Фразеологічний словник української мови
4. пошитися — ПОШИ́ТИСЯ¹ див. пошива́тися. ПОШИ́ТИСЯ², и́ється, док. Бути пошитим. Одне слово, пошились штани… На роговім гудзику, збірка до збірки (Вишня, І, 1956, 79). ПОШИ́ТИСЯ³, и́ється, док., розм. Швидко, непомітно пробігти, прошмигнути.  Словник української мови в 11 томах
5. пошитися — Поши́тися, -ши́юся, -єшся гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у кого, між кого. Превратиться въ кого. Ти...  Словник української мови Грінченка