пошпурнути —
пошпурну́ти дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
пошпурнути —
-ну, -неш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпурити. || перен. Викинути, вигнати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пошпурнути —
ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити; // перен. Викинути, вигнати. – Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Яновська).
Словник української мови у 20 томах
пошпурнути —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
пошпурнути —
ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити; // перен. Викинути, вигнати. — Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Янов., І, 1959, 249).
Словник української мови в 11 томах