пошпурнути
ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити;
// перен. Викинути, вигнати.
— Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Янов., І, 1959, 249).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШПУРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що пошпу́рити;
// перен. Викинути, вигнати.
— Я б тебе досі тричі пошпурнула з хати, якби моя воля! (Л. Янов., І, 1959, 249).
Словник української мови (СУМ-11)