пригасати

Пригаса́ти, -са́ю, -єш

сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.

Значення в інших словниках

1. пригасати — пригаса́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пригасати — див. гаснути  Словник синонімів Вусика
3. пригасати — -аю, -аєш, недок., пригаснути, -ну, -неш, док. 1》 Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). || Переставати випромінювати світло, ставати невидимим (про небесні світила). || Наближатися до кінця (про день, вечір і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пригасати — ПРИГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГА́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). Біле проміння, що лежало на всю хату, почало тремтіти, то пригасало, то знову сяло (Б. Грінченко); Спалахнувши високо, ..  Словник української мови у 20 томах
5. пригасати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
6. пригасати — ПРИГАСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГА́СНУТИ, ну, неш, док. 1. Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.). Біле проміння, що лежало на всю хату, почало тремтіти, то пригасало, то знову сяло (Гр.  Словник української мови в 11 томах