пригасати
пригаса́ти
-аю, -аєш, недок., пригаснути, -ну, -неш, док.
1》 Втрачаючи яскравість, повільно згасати (про вогонь, світло і т. ін.).
|| Переставати випромінювати світло, ставати невидимим (про небесні світила).
|| Наближатися до кінця (про день, вечір і т. ін.).
|| Втрачати блиск, жвавість (про очі, погляд).
|| Поступово бліднути, тьмяніти.
|| Слабшати, затихати (про звуки).
2》 перев. док., перен. Втратити сили, здоров'я.
|| Утративши впевненість у собі з якої-небудь причини, знітитися; поникнути.
3》 перен. Згасаючи, слабнучи, завмирати, зникати (про почуття, думки і т. ін.).
|| Втрачати попередню актуальність, гостроту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови