Значення в інших словниках
-
приглухуватий —
при́глу́хуватий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
приглухуватий —
див. глухий
Словник синонімів Вусика
-
приглухуватий —
-а, -е, розм. Те саме, що глухуватий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приглухуватий —
ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що глухува́тий 1. При столі .. сидять старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, її син Готліб і невістка (Леся Українка); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
приглухуватий —
ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О.
Словник синонімів української мови
-
приглухуватий —
ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що глухува́тий 1. При столі.. сидять старий Гільзе, його стара жінка, сліпа й приглухувата, її син Готліб і невістка (Л. Укр., IV, 1954, 245); *Образно.
Словник української мови в 11 томах