Значення в інших словниках
-
приговорити —
приговори́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
приговорити —
-ворю, -вориш, док., перех. 1》 діал. Домовити (у 2 знач.). 2》 діал. Підмовити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приговорити —
Відсуджувати, відсудити, повідсуджувати, засуджувати, засудити, позасуджувати, осуджувати, осудити, поосуджувати, присуджувати, присудити, поприсуджувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
приговорити —
ПРИГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., кого. 1. діал. Домовити (у 2 знач.). – Молодим дуже приговорив я тебе служити в мене і обіщався, коли будеш мені вірно і чесно служити, не зоставити тебе (Г. Квітка-Основ'яненко). 2. діал. Підмовити.
Словник української мови у 20 томах
-
приговорити —
Рю, -риш, док. Випити пляшку повністю. Бачиш, приговорили всі три пляшки, а ти казав, що буде багато горілки.
Словник сучасного українського сленгу
-
приговорити —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
приговорити —
ПРИГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. 1. діал. Домовити (у 2 знач.). — Молодим дуже приговорив я тебе служити в мене і обіщався, коли будеш мені вірно і чесно служити, не зоставити тебе (Кв.-Осн., II, 1956, 351). 2. діал. Підмовити.
Словник української мови в 11 томах