призначка

Призначка, -ки

ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.

Значення в інших словниках

1. призначка — -и, ж. Прикмета, ознака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. призначка — При́значка, -чки, -чці; -начки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)