прилюбитися
Прилюбля́тися, -ля́юся, -єшся
сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл.
1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22.
2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка