Словник української мови Грінченка

примурок

Примурок, -рка

м.

1) Карнизъ у печки. Н. Вол. у.

2) Каменная пристройка.

3) Боковая стѣна гончарной печи. Шух. І. 263.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. примурок — при́мурок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. примурок — див. прибудова  Словник синонімів Вусика
  3. примурок — [примурок] -рка, м. (на) -рку, мн. -ркие, -рк'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. примурок — -рку, ч. Кам'яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примурок — ПРИ́МУРОК, рку, ч. Кам'яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз. Миску і ложку поставив [Завадовський] у кут на примурок залізної печі (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. примурок — КАРНИ́З (виступ, що завершує верхню частину стіни або міститься над вікнами, дверима тощо), ЗАЛО́М розм.; ПРИМУ́РОК (поперечний виступ на стінці печі, груби); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК (виступ якоїсь покрівлі); ПІДЗО́Р спец.  Словник синонімів української мови
  7. примурок — ПРИ́МУРОК, рку, ч. Кам’яна прибудова з горизонтальною площиною, уступ біля чого-небудь; поперечний виступ на стінці печі, груби; карниз. Миску і ложку поставив [Завадовський] у кут на примурок залізної печі (Фр.  Словник української мови в 11 томах