принатурювати
Принату́рювати, -рюю, -єш
сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.
Словник української мови ГрінченкаПринату́рювати, -рюю, -єш
сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка