принатурювати —
-юю, -юєш, недок., принатурити, -рю, -риш, док., перех., діал. Призвичаювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
принатурювати —
ПРИНАТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНАТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, заст. Призвичаювати. Батько принатурив його до чумацтва (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
принатурювати —
ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.
Словник синонімів української мови
принатурювати —
ПРИНАТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНАТУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Призвичаювати. Батько принатурив його до чумацтва (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
принатурювати —
Принату́рювати, -рюю, -єш сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка