Словник української мови у 20 томах

принатурювати

ПРИНАТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНАТУ́РИТИ, рю, риш, док., кого, заст.

Призвичаювати.

Батько принатурив його до чумацтва (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. принатурювати — принату́рювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. принатурювати — -юю, -юєш, недок., принатурити, -рю, -риш, док., перех., діал. Призвичаювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. принатурювати — ПРИВЧИ́ТИ (ПРИУЧИ́ТИ) (змусити звикнути до чого-небудь; виробити у когось певний навик), ПРИЗВИЧА́ЇТИ, ПРИЗВИ́ЧИТИ рідше, НАТРЕНУВА́ТИ, ОБТЕ́РТИ (ОБІТЕ́РТИ) розм., ПРИНАТУ́РИТИ діал.; ПРИОХО́ТИТИ (виробити бажання, охоту робити щось). — Недок.  Словник синонімів української мови
  4. принатурювати — ПРИНАТУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИНАТУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Призвичаювати. Батько принатурив його до чумацтва (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. принатурювати — Принату́рювати, -рюю, -єш сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва. Харьк. г.  Словник української мови Грінченка