принатурюватися
ПРИНАТУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИНАТУ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., кого, заст.
Призвичаюватися.
До кожного принатурюватися треба (К. Гордієнко);
Світло крізь отвір угорі тьмяною смугою падало до льоху і ледве освітлювало середину. Але зір незабаром принатурився, і я помітив навколо стін кілька великих і малих барил (Олесь Досвітній);
А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)