припивати
Припива́ти, -ва́ю, -єш
гл. — до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Дружки співають, — я частую і від усякого прип'ю. Алв. 23. До ляха медом і оковитою горілкою припиває. АД. II. 114.
Словник української мови Грінченка