приплідок

Приплідок, -дку

м. = приплід. Драг. 118. Приплідок од скотинки. Сим. 196. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку ( = дітей) нема, дак ти таке й верзеш. Г. Барв. 324.

Значення в інших словниках

1. приплідок — приплі́док іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приплідок — -дку, ч., розм. Те саме, що виводок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (М. Шпак).  Словник української мови у 20 томах
4. приплідок — ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Плавали на ньому (озері) виводки домашніх гусей і качок (А.  Словник синонімів української мови
5. приплідок — ПРИПЛІ́ДОК, дку, ч., розм. Те саме, що ви́водок. А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кріль і ще й приплідок (Шпак, Вибр., 1952, 68).  Словник української мови в 11 томах