припліскувати

Припліскувати, -кую, -єш

сов. в. приплескати, -плещу, -щеш, гл.

1) Прибивать, прибить сверху преимущ. чѣмъ либо плоскимъ (ладонью, лопатой) съ цѣлью сравнять и придавить поверхность. Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка. Левиц. Пов. 194. Ноженьками придоптала, рученьками приплескала. Чуб. III. 78.

2) Хлопать, прихлопывать, похлопать (въ ладони). Левиц. І. 286. Почав кричати та в долоні припліскує. Св. Л. 106.

Значення в інших словниках

1. припліскувати — приплі́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припліскувати — див. приплескувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припліскувати — ПРИПЛІ́СКУВАТИ див. припле́скувати.  Словник української мови у 20 томах
4. припліскувати — Приплі́скувати, -плі́скую, -плі́скуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. припліскувати — ПРИПЛІ́СКУВАТИ див. припле́скувати.  Словник української мови в 11 томах