припрохувати

Припро́хувати, -хую, -єш

сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус. Левиц. Пов. 28.

Значення в інших словниках

1. припрохувати — припро́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припрохувати — див. просити  Словник синонімів Вусика
3. припрохувати — див. припрошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припрохувати — ПРИПРО́ХУВАТИ див. припро́шувати.  Словник української мови у 20 томах
5. припрохувати — ПРИПРО́ХУВАТИ див. припро́шувати.  Словник української мови в 11 томах