припрошати

Припроша́ти, -ша́ю, -єш

гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.

Значення в інших словниках

1. припрошати — припроша́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. припрошати — див. просити  Словник синонімів Вусика
3. припрошати — див. припрошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припрошати — ПРИПРОША́ТИ див. припро́шувати.  Словник української мови у 20 томах
5. припрошати — ПРИПРОША́ТИ див. припро́шувати.  Словник української мови в 11 томах