притаманно

Притаманно

нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.

Значення в інших словниках

1. притаманно — притама́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. притаманно — ПРИТАМА́ННО, присл. Як належить, належним чином. Не дала себе притаманно розпитати (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. притаманно — Притама́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)