притамний

При́тамний, -а, -е

= притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.

Значення в інших словниках

1. притамний — ПРИ́ТАМНИЙ, а, е, діал. Належний кому-небудь; власний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах