притамний

ПРИ́ТАМНИЙ, а, е, діал.

Належний кому-небудь; власний.

Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. притамний — При́тамний, -а, -е = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.  Словник української мови Грінченка