Словник української мови Грінченка

притрушувати

Притрушувати, -шую, -єш

сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. притрушувати — притру́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. притрушувати — -ую, -уєш, недок., притрусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати. || Ховати, робити невидимим що-небудь, покриваючи його тонким шаром чогось сипкого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притрушувати — ПРИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок. ПРИТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., кого, що. 1. Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати. – Певно, буде їхати або митрополит, або губернатор, коли добре засипають рівчаки.  Словник української мови у 20 томах
  4. притрушувати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
  5. притрушувати — Притру́шувати, -ру́шую, -шуєш; притруси́ти, -рушу́, -ру́сиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. притрушувати — ПРИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. 1. Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати. — Певно, буде їхати або митрополит, або губернатор, коли добре засипають рівчаки.  Словник української мови в 11 томах