притрушувати

притру́шувати

-ую, -уєш, недок., притрусити, -ушу, -усиш, док., перех.

1》 Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати.

|| Ховати, робити невидимим що-небудь, покриваючи його тонким шаром чогось сипкого.

|| Падаючи, опускаючись на кого-, що-небудь, трохи покривати його собою (про сніг, пил, листя і т. ін.).

|| безос.

|| Падаючи, опускаючись на кого-, що-небудь, робити його невидимим.

2》 рідко. Трусячи, додавати чогось сипкого; підсипати. Притрусити тютюну.

Значення в інших словниках

1. притрушувати — притру́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притрушувати — ПРИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок. ПРИТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., кого, що. 1. Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати. – Певно, буде їхати або митрополит, або губернатор, коли добре засипають рівчаки.  Словник української мови у 20 томах
3. притрушувати — УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про суцільну масу чого-небудь, рослинність тощо — заповнювати густо собою якусь поверхню, якийсь простір, предмет), ПОКРИВА́ТИ, КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ (ЗАСТЕЛЯ́ТИ), УСТЕЛЯ́ТИ (ВСТЕЛЯ́ТИ), УСТИЛА́ТИ (ВСТИЛА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
4. притрушувати — Притру́шувати, -ру́шую, -шуєш; притруси́ти, -рушу́, -ру́сиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. притрушувати — ПРИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., перех. 1. Покривати поверхню чогось тонким шаром чого-небудь сипкого; присипати. — Певно, буде їхати або митрополит, або губернатор, коли добре засипають рівчаки.  Словник української мови в 11 томах
6. притрушувати — Притрушувати, -шую, -єш сов. в. притруси́ти, -шу́, -сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.  Словник української мови Грінченка