притул

При́тул, -лу

м. = притулок. Желех.

Значення в інших словниках

1. притул — при́ту́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. притул — -у, ч. 1》 стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2》 діал. Притулок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З'єднання дерев'яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
4. притул — ПРИ́ТУ́Л, у, ч. 1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями. 2. діал. Притулок. Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399).  Словник української мови в 11 томах