притул
ПРИ́ТУ́Л, у, ч.
1. стол. З’єднання дерев’яних брусків торцями.
2. діал. Притулок.
Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399).
Словник української мови (СУМ-11)