приємний

Приємний, -а, -е

Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.

Значення в інших словниках

1. приємний — (який викликає задоволення, приємність) милий, гарний, славний, миловидний, симпатичний.  Словник синонімів Полюги
2. приємний — приє́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. приємний — (хто) люб'язний, ЧЕМНИЙ, з. охвітний; (- слова) утішний; (усміх) привабливий, симпатичний, милий; (спогад) солодкий; (на взір) оковирний.  Словник синонімів Караванського
4. приємний — [приейемнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. приємний — -а, -е. 1》 Який викликає задоволення, втіху, радість. || Який викликає насолоду. || у знач. ім. приємне, -ного, с. Те, що викликає задоволення, втіху, радість. 2》 Який подобається; привабливий. || Який викликає симпатію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. приємний — ПРИЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який викликає задоволення, втіху, радість. Добре йти в годину гожу і нести, хоч і важку, а проте приємну ношу за плечима в рюкзаку (І.  Словник української мови у 20 томах
7. приємний — ЛЮ́БИЙ (який викликає любов, приязнь, симпатію), ДОРОГИ́Й, МИ́ЛИЙ, ЖАДА́НИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., НЕНАГЛЯ́ДНИЙ підсил. поет., ЛЮБИ́МИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ кому, чому, рідше, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й заст. діал. Скільки доброти було в обличчі, ..  Словник синонімів української мови
8. приємний — Приє́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. приємний — ПРИЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який викликає задоволення, втіху, радість. Добре йти в годину гожу і нести, хоч і важку, а проте приємну ношу за плечима в рюкзаку (Гонч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах