пробація —
проба́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пробація —
-ї, ж. 1》 юр. Вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів. 2》 діал. Випробування, дослідження.
Великий тлумачний словник сучасної мови