пробація

проба́ція

-ї, ж.

1》 юр. Вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів.

2》 діал. Випробування, дослідження.

Значення в інших словниках

1. пробація — проба́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пробація — Випроба  Словник чужослів Павло Штепа
3. пробація — ПРОБА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Умовне засудження в деяких країнах.  Словник української мови у 20 томах
4. пробація — Пробація, -ції ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка