пробація

ПРОБА́ЦІЯ, ї, ж., юр.

Умовне засудження в деяких країнах.

Значення в інших словниках

1. пробація — проба́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пробація — -ї, ж. 1》 юр. Вид умовного засудження, при якому засуджений поміщається на час випробного строку, встановленого судом, під нагляд спеціальних органів. 2》 діал. Випробування, дослідження.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробація — Випроба  Словник чужослів Павло Штепа
4. пробація — Пробація, -ції ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка